Стягнення боргу за розпискою: докази та порядок дій

Борг за розпискою стягують через суд, якщо з документа видно, що гроші передані й мають бути повернуті, а позовна давність (три роки) ще не спливла або була перервана. Перед позовом перевірте чотири речі: текст розписки, доказ передачі коштів, строк і валюту повернення. Рішення суду ще не означає повернених грошей: виконання — окремий етап зі своїм строком.

Що підтверджує розписка

Позика вважається укладеною в момент передання грошей (ч. 1 ст. 1046 ЦК), а не в момент підпису. Розписка позичальника — документ, яким закон дозволяє підтвердити і факт договору, і його умови (ч. 2 ст. 1047 ЦК).

Письмова форма обов'язкова, якщо сума не менш як у 10 разів перевищує неоподатковуваний мінімум. Для цілей цивільного закону неоподатковуваний мінімум дорівнює 17 грн (п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПКУ), тож поріг становить 170 грн. Практично будь-яка позика між людьми має бути оформлена письмово.

Щоб розписка працювала в суді, у ній мають бути:

• прізвище, ім'я, по батькові обох сторін і бажано паспортні дані або РНОКПП;
• сума цифрами й словами та валюта;
• слова, з яких видно передачу і обов'язок повернути: «отримав у борг», «зобов'язуюся повернути»;
• дата складання і строк повернення (якщо є);
• власноручний підпис позичальника.

Проценти. Між фізичними особами позика вважається безпроцентною лише до 50 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 850 грн, і якщо вона не пов'язана з підприємництвом (ч. 2 ст. 1048 ЦК). Якщо сума більша, а розписка про проценти мовчить, кредитор має право на проценти на рівні облікової ставки НБУ. Фраза «без процентів» у розписці це право знімає.

Докази передачі коштів

Основний доказ — оригінал розписки у кредитора. Діє і зворотне правило: наявність боргового документа в боржника підтверджує, що він виконав обов'язок (ч. 3 ст. 545 ЦК). Тому оригінал не віддають «на копію» і не пересилають поштою без опису вкладення.

Боржник може оспорити позику, заявивши, що гроші не отримував або отримав менше (ч. 1 ст. 1051 ЦК). Коли письмова форма обов'язкова, суд не може спиратися на показання свідків для доведення безгрошовості, крім випадків обману, насильства, змови чи тяжкої обставини.

Підсилюють позицію кредитора:

• банківська виписка про переказ, якщо гроші переказували, а не передавали готівкою;
• листування в месенджерах чи пошті, де боржник згадує суму або просить відстрочку;
• часткові повернення на картку — вони показують і визнання боргу, і його розмір;
• свідки при передачі готівки — як додатковий, а не основний доказ (ст. 218 ЦК).

Якщо підпис виглядає підозріло, боржник може заявити клопотання про почеркознавчу експертизу. Кредиторові краще наперед мати зразки підпису боржника з інших документів.

Валюта та умови повернення

Строк. Якщо дата в розписці є, борг треба повернути до неї. Якщо дати немає або написано «на вимогу», позичальник має 30 днів від дня пред'явлення вимоги (ч. 1 ст. 1049 ЦК). Позика вважається поверненою в момент передання грошей або зарахування суми на банківський рахунок кредитора (ч. 3 ст. 1049 ЦК).

Прострочення. Боржник, який прострочив повернення, на вимогу кредитора сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних, якщо договір не встановлює інший розмір (ч. 2 ст. 625 ЦК; ч. 1 ст. 1050 ЦК). Ці суми додають до позову окремими рядками з розрахунком.

Іноземна валюта. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц дійшла висновку: якщо в позику передали валюту, повернути треба ту саму суму в тій самій валюті, і суд може ухвалити рішення про стягнення саме в іноземній валюті. Там же: 3 % річних рахують від простроченої суми у валюті договору, а не від її гривневого еквівалента. За оглядом Верховного Суду, аналогічні висновки є в постановах ВП ВС у справах № 464/3790/16-ц і № 761/12665/14-ц. В останній сказано, що коли в рішенні вказано суму у валюті та її еквівалент у гривні, стягувачеві перераховують саме суму у валюті.

Результат у валютній справі залежить від тексту розписки. Сторони можуть визначити суму в гривні з валютним еквівалентом (ч. 2 ст. 524 ЦК), і тоді до сплати береться гривня за офіційним курсом на день платежу, якщо договір не встановлює інше (ч. 2 ст. 533 ЦК). Тому формулювання на кшталт «10 000 грн, що еквівалентно…» і «отримав 1 000 доларів США» ведуть до різних позовних вимог.

Вимога й підготовка позову

1. Направте письмову вимогу про повернення цінним листом з описом вкладення або на електронну пошту, яку боржник використовував. Для розписки без строку це обов'язковий крок: від дати вимоги рахують 30 днів.
2. Зробіть розрахунок: тіло боргу, інфляційні втрати, 3 % річних, проценти за ст. 1048 ЦК (якщо є підстави).
3. Сплатіть судовий збір і підготуйте позовну заяву з копіями доказів. Оригінал розписки тримайте у себе і представте суду на вимогу.
4. Якщо є ризик, що боржник продасть майно, просіть суд про забезпечення позову — арешт майна або коштів відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК).

Наказ чи позов. Судовий наказ за договірним боргом можна отримати лише проти юридичної особи або ФОП, за письмовим договором, на суму до 100 прожиткових мінімумів (п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК). Борг фізичної особи за розпискою стягують у позовному провадженні. Справу з ціною позову до 30 прожиткових мінімумів (до 99 840 грн у 2026 році) суд вважає малозначною і розглядає у спрощеному порядку (п. 1 ч. 6 ст. 19, ст. 274 ЦПК). Боржник може скасувати наказ, подавши заяву протягом 15 днів від вручення (ч. 1 ст. 170 ЦПК), тож для спірного боргу одразу йдіть з позовом.

Судовий збір у 2026 році. Ставки прив'язані до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня — 3328 грн.

Строки та юрисдикція

Позовна давність — три роки (ст. 257 ЦК). Якщо строк повернення в розписці визначений, відлік починається після його спливу. Якщо строк не визначений або залежить від вимоги, давність рахують від дня, коли кредитор мав право вимагати повернення; при наданні пільгового строку, як-от 30 днів за ст. 1049 ЦК, — після його закінчення (ч. 5 ст. 261 ЦК).

Перебіг давності переривається, коли боржник визнає борг (ст. 264 ЦК): пише нову розписку, підтверджує суму листом, частково платить. Після цього три роки починаються заново.

Для старих боргів діяли спеціальні правила. Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК (у редакції Закону № 3450-IX) зупиняв перебіг давності на час воєнного стану. Законом № 4434-IX від 14.05.2025 цей пункт виключено, закон набрав чинності 4 вересня 2025 року. Коли підстава зупинення відпадає, відлік продовжується з урахуванням часу, що минув до нього (ч. 3 ст. 263 ЦК). Окремо в період карантину COVID-19 діяв п. 12 тих самих положень. Якщо строк повернення припав на 2020–2025 роки, дату спливу давності варто перевірити з юристом.

Пропущена давність не закриває суд автоматично. Суд застосовує її лише за заявою відповідача, зробленою до рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК).

Підсудність: позов до фізичної особи подають до місцевого загального суду за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача (ч. 1 ст. 27 ЦПК).

Виконання рішення

Після набрання рішенням законної сили виконавчий лист пред'являють державному або приватному виконавцеві. Строк — три роки з наступного дня після набрання рішенням законної сили (ч. 1–2 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження»). Виконавець відкриває провадження за заявою стягувача (ст. 26).

У державній виконавчій службі з боржника додатково стягують виконавчий збір — 10 % суми, що підлягає стягненню (ч. 2 ст. 27). Дії чи бездіяльність виконавця можна оскаржити до суду (ст. 74).

Під час виконання стягувачеві варто самому шукати майно боржника: нерухомість, авто, рахунки, частки в компаніях, заробітну плату. Виконавець працює з тим, що знайде. Якщо майна немає, рішення може роками лежати без руху. Це ризик, який треба оцінити ще до позову.

Коли спосіб не спрацює: типові помилки

Ще кілька ситуацій, коли позов дає мало:

• борг є, а майна й доходів у боржника немає — рішення буде, а грошей може не бути;
• кредитор віддав оригінал розписки боржникові «на погашення», а гроші так і не надійшли;
• у розписці один підписант, а позов подають до подружжя чи родичів, які нічого не підписували.

Перед подачею позову з великою сумою або валютним боргом варто перевірити повноваження й статус адвоката — як це зробити, описано в матеріалі як перевірити адвоката за реєстрами та договором. Інші практичні теми про суди й договори зібрані в розділі право для бізнесу та приватних осіб, а фірми, які ведуть боргові справи, порівнюємо в рейтингу юридичних фірм за відкритими даними.