Ефективність судового контролю за виконанням судових рішень у справах щодо реєстрації податкових накладних

«Судове рішення повинно бути обов’язковим приписом не тільки номінально»
Павло Пушкар, начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи

 

 

Загальні положення вказаного механізму у ст. 382 КАС України

Варто зазначити, що серед професійної юридичної спільноти не є поодинокою думка, що виграти судовий спір – це лише половина справи, адже інша половина не менш легка, а іноді і важча та затратніша за першу – це виконання судового рішення, яке ухвалене на користь клієнта. Звичайно, що проблем на цій стадії може виникнути безліч: ігнорування судового рішення з боку боржника, відсутність бажання ДВС або приватного виконавця фактично виконувати таке рішення тощо.

Як один із механізмів впливу на таку бездіяльність можна розглядати інститут подання та розгляду скарг до суду на вказаній стадії виконання судового рішення.

Проте, чи досягається бажаний ефект для клієнта під час подання такої скарги, якщо остаточне судове рішення в адміністративних справах ухвалене проти суб’єкта владних повноважень? Чи взагалі існують якісь альтернативні механізми судового контролю за виконанням судових рішень за вказаними категоріями справ?

 

Якщо нас цікавлять саме адміністративні справи, то відповіді на вказані запитання варто перш за все шукати у відповідному процесуальному кодексі – Кодексі адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

 

Перш за все варто звернутися до загальної норми КАС України, яка врегульовує обов’язковість і безумовність виконання судового рішення в адміністративній справі, а саме: ст. 370 КАС України, яка зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Проте, якщо звертатися саме до інституту судового контролю у межах адміністративного судочинства, то варто зазначити, що остання процедура полягає у здійсненні судом саме контролюючої функції відносно суб’єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов’язковості судового рішення.

Водночас порядок, процедура та умови застосування судового контролю у межах адміністративного судочинства визначені ст. 382 КАС України. За положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

 

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов’язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб’єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов’язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об’єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

 

Варто зазначити також правову позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17:

«У свою чергу, правовою підставою для зобов’язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об’єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов’язків згідно із судовим рішенням та можливості суб’єкта владних повноважень їх виконати».

 

Також, окрім встановлення строку для подання звіту, суд вправі відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України, яка зазначає, що за наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

Згідно з постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 361/2109/17:

«38. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб’єкта владних повноважень, який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює та яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений строк.

  1. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов’язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
  2. За своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 КАС України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов’язків, зокрема, в частині накладеного судом обов’язку щодо подання звіту про виконання рішення суду, що обумовлено обов’язковістю виконання судового рішення як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 КАС України».

 

Також відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19:

«… посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб’єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Накладення на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб’єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду».

Тобто можливо зазначити, що відповідно до ст. 382 КАС України суд вправі вчинити такі дії задля судового контролю за виконанням судового рішення:

  • по-перше, зобов’язати суб’єкта владних повноважень (загалом), не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
  • по-друге, за наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту до суду взагалі встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб’єкта владних повноважень (конкретна фізична особа, яка відповідальна за виконання рішення) штраф від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 45 400,00 до 90 800,00 грн).

 

Також варто зазначити, приписами чинного законодавства, зокрема Закону України «Про судовий збір», за подання такої заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не передбачено сплати судового збору, а також за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка постановлена за результатами розгляду такої заяви, що подана на підставі ст. 382 КАС України (постанова Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 560/4364/19, від 22.01.2020 у справі № 440/207/19 та від 14.02.2018 у справі № 2а/0470/2563/12.

 

Незважаючи на вищезазначені переваги вказаного процесуального механізму, наявний важливий недолік ст. 382 КАС України – вказана норма не є імперативною, а тому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов’язком суду.

 

Тобто, звертаючись до суду, досить часто можна стикнутися з відмовою в задоволенні заяви з аргументацією «це право, а не обов’язок суду». Зокрема, вказана позиція зазначена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2019 у справі № 826/9960/15.

 

Також у вказаній ухвалі від 06.05.2019 зазначається таке:

«Проте з поданого клопотання ОСОБА_5 не вбачається, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення».

Тобто суди під час розгляду заяви в порядку ст. 382 КАС України також неодноразово звертають увагу заявників на те, що в загальному порядку забезпечення виконання судового рішення підлягає в порядку Закону України «Про виконавче провадження» і тому заявникам варто надавати одночасно з такою заявою до суду докази відкриття виконавчого провадження у справі, вчинення державним виконавцем будь-яких дій, направлених на виконання вказаного судового рішення, або докази на підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Водночас, наголошую, що ст. 382 КАС України не встановлює жодної вимоги щодо обов’язкового звернення з виконавчими листами до органів/осіб, які забезпечують виконання судових рішень, а також надання доказів неможливості державним виконавцем виконати таке судове рішення у порядку Закону України «Про виконавче провадження». Вказане тлумачення судами законодавства у цій частині є довільним та не ґрунтується на тому, що встановлення судового контролю у порядку ст. 382 КАС України є однією з повноцінних форм забезпечення виконання судових рішень, яка встановлена з єдиною метою – фактичне виконання судового рішення на користь позивача.

 

На моє переконання та базуючись на практиці органів судової влади, копію постанови про відкриття виконавчого провадження до заяви в порядку ст. 382 КАС України додавати не є необхідним, проте раджу у заяві зазначити «заяву до виконавчої служби подано такого-то числа, наразі рішення суду не виконано».

 

Проблематика фактичного невиконання остаточних судових рішень про реєстрацію ПН

Одна з найбільш актуальних судових практик наразі в адміністративній юрисдикції – це визнання протиправним і скасування рішення органів ДПС про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної та відповідно зобов’язання судом таких податкових органів зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, в реєстрації якої податковими органами було прийнято рішення про відмову.

 

Як показує практика виконання таких рішень, які набрали законної сили на користь позивача, органи ДПС не рідко саботують виконання таких рішень або взагалі їх ігнорують, хоча вказана бездіяльність останніх однозначно є протиправною та такою, що не базується на нормі законодавства.

 

Зокрема, відповідно до пп. 19 – 20 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подійнабрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого п. 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений у рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

 

Також в Ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 280/7795/20 зазначено:

«…При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Судом встановлено, що позивач, до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, направив заяву N 22/10-2020-4 від 22 жовтня 2020 року про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року по справі N 280/6525/19 за виконавчим листом, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом 22 жовтня 2020 року по справі N 280/6525/19 про зобов’язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних…

…Постановою державного виконавця від 07.07.2021 за невиконання рішення суду без поважних підстав накладено на ДПС України штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.

Зазначені обставини, надають суду підстави вважати, що є достатні підстави для запровадження судового контролю за виконанням рішення суду для повної та всебічної перевірки стану його виконання, у зв’язку з чим зобов’язує Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення суду протягом 30 днів від дня набрання даною ухвалою суду законної сили».

 

Абзац десятий п. 12 Порядку закріплює, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

 

Тобто вказаний Порядок зобов’язує органи ДПС після того, як вони отримали рішення суду про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що набрало законної сили, безумовно та навіть без проведення перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації такої податкової накладної зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН тою датою, яка зазначена в рішення суду або днем набрання таким рішенням законної сили.

 

Водночас на практиці цього здебільшого не відбувається, адже органи ДПС самовільно тлумачать норми податкового законодавства, перекладають зобов’язання з реєстрації такої податкової накладної на регіональні управління ДПС тощо.

Виникли запитання щодо виконання судових рішень у податкових спорах? Залиште номер телефону, і ми Вам зателефонуємо



Умови застосування ст. 382 КАС України до судових рішень щодо зобов’язання контролюючих органів зареєструвати ПН

Варто зазначити, що умови застосування процесуального інструменту, який передбачений у ст. 382 КАС України, до вказаних категорій адміністративних спорів щодо реєстрації податкової накладної є аналогічними як і в загальному випадку застосування такого механізму.

Проте слід наголосити, що одночасно з поданням заяви в порядку ст. 382 КАС України до суду необхідно додати докази, які підтверджують, що оскаржувана податкова накладна досі не зареєстрована в ЄРПН.

Так, в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 826/6528/18 зазначено:

«Однак, в клопотанні Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Укрстальспецконструкція” не наведено, а Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Оскільки позивач не навів обґрунтованих доводів та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, Суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 18 вересня 2019 року».

 

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі № 826/10846/18 зазначено:

«За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі N 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов’язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення

…Разом з тим, в матеріалах справи не міститься, а позивачем не надано суду належних доказів вжиття останнім заходів для виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року. Зокрема, доказів відкриття виконавчого провадження по справі, вчинення державним виконавцем будь-яких дій направлених на виконання вказаного судового рішення, тощо.

Також, позивачем не надано суду жодного належного доказу, що відповідачами постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року не виконана на момент звернення позивача з даним клопотанням до суду.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що підстави на які посилається позивач у клопотанні є необґрунтованими, а тому не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції».

 

Про вказані факти виконання рішення суду органами ДПС може свідчити витяг з Електронного кабінету, який містить інформацію про податкову накладну, яку ви прагнете зареєструвати, проте, незважаючи на рішення суду, органи ДПС вказаних дій не вчиняють, або відповідь на звернення відповідача з метою надання пояснень причин нереєстрації податкової накладної у ЄРПН.

 

Так, в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі  № 640/3202/19 зазначено:

«18 вересня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх. N 34079, на адресу суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Лубнигаз” про встановлення судового контролю за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року. Так заявником зазначено, що станом на дату подання даного клопотання відповідачем не виконано обов’язок щодо реєстрації у ЄРПН податкової накладеної N 487 від 31.12.2018 року датою її фактичного надсилання в межах граничного строку, доказом чого є скріншот з електронного кабінету платника податків, у якому в режимі реального часу є доступ до даних ЄРПН щодо складених ПАТ “Лубнигаз” податкових накладних

…Разом з тим, як вбачається із наданих позивачем додаткових доказів, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року залишається невиконаною, у зв’язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Лубнигаз” про встановлення судового контролю та необхідність його задоволення».

 

Відповідно опісля того, як ви звернетеся до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України, суд призначить вказану заяву до судового розгляду та дасть відповідачу можливість надати пояснення, заперечення щодо доводів, які ви зазначаєте у своїй заяві.

 

В ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 380/8403/20 зазначено:

«В матеріалах справи міститься листи ДПС України від 13.07.2021 та від 30.07.2021, якими відповідач повідомив позивача про те, що рішення суду щодо реєстрації податкових накладних має певну специфічну процедуру та потребує певного часу.

Суд не погоджується із позицією відповідача, оскільки відповідачем не надано жодних доказів вчинення будь-яких дій щодо проведення процедури реєстрації податкових накладних як добровільно (рішення суду надбало законної сили 24.02.2021), так і на виконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження…

Жодних належних та переконливих доказів, які б вказували на наявність істотних перешкод у виконанні рішення суду відповідачем не надано».

 

Проте, якщо суд за результатами розгляду вашої заяви та поданих заперечень відповідача, дійсно, встановить факти умисного невиконання остаточного та законного судового рішення на вашу користь, то зобов’яже орган ДПС подати звіт про виконання такого судового рішення, як правило, протягом одного місяця.

 

Так, у резолютивній частині  ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 у справі № 380/11377/20 зазначено:

«Зобов’язати Державну податкову службу України подати протягом одного місяця з дати набрання законної сили цією ухвалою звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі N 380/11377/20».

 

Які цілі досягаються у результаті застосування ст. 382 КАС України до вищезазначених категорій спорів?

Суд, встановивши судовий контроль за судовими рішеннями про зобов’язання контролюючих органів зареєструвати ПН, зобов’язує орган ДПС подати до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення.

 

Тобто представники ДПС зобов’язані подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк разом з підтвердними доказами, у тому числі з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.

 

Так, відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі № 640/12904/19:

«…постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року ухвалу суду від 27 січня 2021 року скасовано, та зобов`язано ДПС України подати до суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення…

…Разом з тим, 19.04.2021р. ДПС України подано до суду звіт про виконання судового рішення…

…Як вбачається із поданого до суду звіту, відповідачем на виконання судового рішення зареєстровано податкову накладну №5 від 28.05.2019 ТОВ “АВГ Інтеріорс“, що підтверджується Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Також, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашовою Аллою Миколаївною прийнято постанову від 24.05.2021р. про закінчення виконавчого провадження ВП №64535156 у зв`язку із фактичним виконанням судового рішення в часині реєстрації зазначеної податкової накладної ТОВ “АВГ Інтеріорс”.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року в адміністративній справі №640/12904/19 виконано в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для встановлення нового строку для подання звіту та вважає за необхідне визнати поданий звіт таким, що підтверджує виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року у адміністративній справі №640/12904/19».

 

Тобто фактично за результатами застосування ст. 382 КАС України у вказаних категоріях спорів органи ДПС повністю виконують рішення суду про зобов’язання останніх зареєструвати податкову накладну у ЄРПН і лише надання квитанції про реєстрацію такої податкової накладної є підставою для прийняття звіту судом і визнання того, що таке судове рішення виконано в повному обсязі.

 

Які саме дії вчиняються представниками ДПС під час встановлення судового контролю за судовими рішеннями про зобов’язання контролюючих органів зареєструвати ПН?

Варто зазначити, що органи ДПС у випадках прояву процесуального права застосування позивачем ст. 382 КАС України вчиняють способи процесуального затягування остаточного вирішення питання щодо встановлення контролю по ст. 382 КАС України, а саме: подають заяви про роз’яснення рішення, стверджуючи про відсутність повноважень у конкретного управління ДПС здійснювати дії щодо реєстрації податкової накладної та перекладання таких зобов’язань на ДПС загалом.

 

Зокрема, в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 826/14040/18 зазначено:

«…Через канцелярію суду ГУ ДПС у Київській області подало звіт, в якому посилається на відсутність повноважень здійснювати реєстрацію податкових накладних на виконання рішення суду, оскільки такі повноваження віднесені до компетенції Державної податкової служби України

 Порядок №1246 не містить деталізації та відмежувань повноважень Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, натомість, застосовується узагальнена абревіатура “ДФС“…

…Із наданого ГУ ДПС у Київській області звіту убачається, що останнім не вчинено жодних дій на виконання згаданого рішення, окрім тлумачення порядку N 1246, що не узгоджується із принципом належної обачності та максимального сприяння, якого зобов’язані дотримуватись суб’єкти владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд не приймає наданий ГУ ДПС у Київській області звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2019, з огляду на що, слід встановити строк на подання нового звіту».

 

Також в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі № 815/2640/18 зазначено:

«…суд критично ставиться до твердження представника ДФС України, викладеної у листі від 22 серпня 2019 року (вхід. N 30188/19 від 22.08.2019 року) що ДФС вживаються заходи з виконання судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року по зазначеній справі шляхом звернення до суду з заявою про роз’яснення рішення.

Станом на 02.09.2019 року звіт Державної фіскальної служби України про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року по справі N 815/2640/18 не надано, а рішення суб’єктом владних повноважень не виконано.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне з метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення, що в свою чергу сприяє гарантуванню прав юридичної особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку, накласти штраф на начальника ДФС України (у даному випадку на в.о. голови ДФС України ОСОБА_3 Дениса Вікторовича) в сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 38420 грн.

Крім того, в частині 7 статті 382 КАС України зазначено, що сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подання звіту про його виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки судом вже було надано строк відповідачу для виконання рішення суду, враховуючи положення ч. 7 ст. 382 КАС України, в даному разі, окрім застосування штрафу належить зобов’язати відповідача подати до суду у місячний строк з дати прийняття даної ухвали суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 у справі N 815/2640/18…

…Згідно ч. 3 ст. 382 КАС України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина – до Державного бюджету України».

 

Таким чином, у випадку невиконання органами ДПС рішень суду щодо реєстрації податкових накладних рекомендую платнику податків з метою забезпечення реалізації завдань адміністративного судочинства та належного виконання судового рішення звернутися до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України з метою зобов’язання органів ДПС подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення щодо реєстрації податкових накладних.

 

Статтю опубліковано на сайті Вищої школи адвокатури НААУ

Надамо професійну консультацію щодо виконання судових рішень щодо спорів про реєстрацію податкових накладних!

Сподобалася стаття?

Підпишіться на нашу розсилку, та отримуйте щомісяця актуальну і корисну інформацію абсолютно безкоштовно.